[ ! ] версия для печати
Не можу я ніяк намилуватись:
Господь навкруг створив таку красу,
Навколо сніг лежить, як біла вата,
На рукавичці я сніжиночку несу.
Дерева одяглись, мов наречені,
їм білий іній служить за фату.
І радісно на серці так у мене,
Коли я бачу всю красу оту.
Господь створив чудову пору року!
Покрив Він білим і ліси, й поля.
Не можу я ступити ані кроку,
Щоби не зрушить покривало, що сія.
Під сонцем все блищить, мов діаманти,
Переливається, аж боляче очам,
Хіба ж би міг таке створити сам ти,
Коли б Господь творити не почав!?
Такук красу ніхто б не міг створити,
Крім Господа, коханого Творця.
І як Його ми можем не любити?
В усьому бачу милості Отця!
Отак і ми, зодягнуті у біле,
Постанемо перед Творцем своїм
І скажемо тоді Йому ми сміло:
"Спасибі,Господи, що в домі ми Твоїм!"
Прочитано 3297 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 4
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Рамочка .ру - лучшее средство
опубликовать фотки в сети!
Надежный хостинг : CPanel + php5 + MySQL5 от $1.95
Hosting